Свiтовий Конгрес Украiнцiв,  Украинские организации в РФ

Українська діаспора

Spread the love
Лідія Ковалів-Демай

Підтримуючи міжнародні стандарти та права людини Україна сприяє розвитку культурних, гуманітарних, етнічних та інших потреб українців закордоном. Міграційні та демографічні процеси не раз кардинально змінювали біо-соціальну будову українських земель, та переселення корінних жителів з України до прилеглих територій та держав, або далі на захід, та найчастіше на далекій схід. Групи людей українського походження за межами України, з історичною батьківщиною визначаються терміном «українська діаспора». Також правильною буде назва «Закордонний Українець». Незмінним завданням нашої держави стає постійне та систематичне піклування про забезпечення необхідних умов для найширшого задоволення національно-культурних, мовних, духовних та матеріальних потреб українців, що проживають поза державним кордоном. Відповідні норми включені до Конституції України!

Українська влада пов’язує особливі надії на українців далекого та близького зарубіжжя у становленні української державності. Орієнтація на діаспору переважно відстоюється Західноукраїнською політичною елітою, яка прийшла до влади за кордоном і має можливість контролювати міжнародну діяльність. За кошти закордонних українців були втілені в життя вагомі проекти, відновленні та встановленні пам’ятники архітектури та монументи освітнім та політичним діячам, видана чи мала кількість літератури. Важливим є також фінансовий сектор підтримки економіки України.

Як створювалася діаспора українців за кордоном, та як вона розвивалась? Давайте розглянемо та уважно подивимося на те як ми встановлювали свою самобутність та устрій за кордоном? У народі кажуть «Нашого цвіту по цілому світу». Отже:

Українська діаспора сформувалася в основному внаслідок депортації і міграції часів 2 світової війни. Вона умовно поділяється на східну та західну. З погляду етнічної самосвідомості закордонних українців можна умовно розділити на три групи. Найбільшу складають ті, чиї предки залишили Україну декілька поколінь тому. Вони найменш контактують з українськими організаціями й часто мають досить приблизне уявлення про своє походження. Представники іншої групи – ті, хто покинув батьківщину одне чи два покоління тому, зазвичай вони знайомі з українською культурою та дуже шанують її.

Третя група, та на мій погляд найактивніша, це ті, кому вдалося зберегти своє національне коріння. Це група емігрантів після воєнних часів, 90 років XX сторіччя, та вихідців з України останнього десятиріччя.

Ця частина діаспори становить серцевину українських громад у США та Канаді, а також у Австралії. Не слід забувати і про Російську Федерацію, куди за різних причин емігрувало багато достойних синів та дочок України.

За межами України проживають 20 мільйонів (цифри постійно змінюються) етнічних українців.

Найбільшу частку становить діаспора Українців у Росії – їх понад 7 мільйонів.

За роки незалежності 8 мільйонів українців покинули країну у пошуках заробітку. За останніми, приблизними даними, нас уже в Україні 42 мільйони.

Під час так званої четвертої хвилі еміграціі «заробітчанської» що розпочалася у 1990 році.

Частина українців подалася до країн, де практично не було прикладів української присутності. Притулком для наших громадян стали Іспанія, Італія, Португалія.

Під час п’ятої хвилі Українці стали мігрувати до Німеччини, Чехії та найчастіше до Польщі.

Втім окремо від змін в демографічній картині про перехід від громад заробітчан, що задовольняють свої мовно-культурні потреби до моделі діаспори, із сталим принципом розвитку, можуть свідчити такі факти, як поява в країні – поселення українських монументів, власних будівель,видавницької справи. Цей принцип розвитку українських громад ми можемо спостерігати у діаспорах західних країн.

Що відбувається у східній діаспорі?

У процесі становлення договірно-правової бази відносин України з новими незалежними державами, які утворилися після розпаду СРСР, були розроблені спеціальні програми щодо захисту інтересів українських громад.

Основними напрямками реалізації цих програм стали: сприяння правовому захисту українців, які проживають за кордоном, розв’язання проблем національно-культурного відродження, забезпечення освітніх потреб української діаспори, розвиток соціально-економічного співробітництва з закордонними українцями, забезпечення добровільного повернення етнічних українців на Батьківщину.

Ми прекрасно розуміємо що східна діаспора на даний час є досить проблемною і тому потребує більшої уваги світового українства.

Нам потрібно об’єднати як умога більше закордонних українців для спільної співпраці на благо та добробут нашої Батьківщини.

Тому пропоную проводити спільні семінари, з’їзди для керівників національно-культурних об’єднань східної діаспори. Нам необхідно ознайомлювати та виробляти міжнародно-правові механізми співробітництва з українською діаспорою, особливо у РФ.

Надзвичайно важливим є обмін досвідом з західною діаспорою щодо навчання та приєднання молоді, забезпечення інформаційних потреб тощо.

У Росії проживає найбільша українська громада.

І її потреби є важливими так само як і для діаспори ЄС, та США. Нагальним завданням нашої держави стало питання налагодження діалогу та порозуміння між усіма Українцями в Україні та за її межами.

Ми бачимо, що визначається деяка культурно-психологічна різниця між східною та західною витоками української діаспори.Можливо причина в рівні життя та можливостях. Зараз про це важко міркувати. Нашим головним завданням має бути проект спільної співпраці. Тільки на такій основі може будуватися сучасна державна політика, щодо закордонного українства. Але нагальним для нас є об’єднання нашої всесвітньої діаспори Українців. Пам’ятаємо що в єдності наша сила та незламність. Ми зерна з одного колоска!

Лідія Ковалів-Демай

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

10 × 1 =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.