Украинские организации в РФ

Людмила Мельник – «БОРІТЕСЯ ПОБОРЕТЕ…» Т. Шевченко.

Spread the love

Саме слова Великого Кобзаря стали в основі боротьби українців Москви з беззаконням, безчинствами і несправедливістю керівництва Національного культурного центру України в Москві.
Вже пішов третій місяць (10 квітня 2018) як я від імені нашої української громади відкрито зверталась за допомогою до Президента України з приводу поновлення на роботі в Національному культурному центрі України (НКЦУ) в Москві незаконно звільнених працівників, питання кричущого порушення прав і свобод людини в українській державній установі та з огляду на безчинства, які діються у цьому закладі. Це при тому, що вся гуманітарна робота фактично завалена, все те, що створювалось протягом 25 років існування Центру, знівечене. Зараз маємо освітньо-гуманітарну пустелю. Центр подряз у судових справах, штрафах за недотримання законів РФ.., так, як установа є резидентом цієї країни.
Впродовж року місяців наша громада бореться за справедливе вирішення цих питань, за правду, за імідж України в Росії.
Багато разів ми зверталась за допомогою до керівництва Державного управління справами з цього приводу. Також за нашим проханням до керівництва ДУС звертались народні депутати України, профільні комітети Верховної Ради України, громадські організації, журналісти, але марно. Проблема НКЦУ голосно прозвучала під час заходів в Києві з нагоди 50-річчя СКУ у серпні 2017 року. Лист-звернення на ім’я Президента України підписали десятки провідних діячів української громади Росії та світового українства. Однак, кругом глуха стіна. Одні відписки і жодних дій.
Все це призвело до того, що працівники, яких безпосередньо торкнулася несправедливість, змушені були звернутись за допомогою і захистом своїх прав до російських судів, так, як лицемірно радили генеральний директор Національного культурного центру України в Москві і керівники Державного управління справами Президента України, мовляв, все повинно бути згідно чинного законодавства. Хіба ж це не нонсенс. Українців, українські представники державної влади, замість того, щоб вирішити ці питання дипломатичним шляхом посилають у російські суди. А в російських судах ці ж представники розповідають, що позивачі борються за те, щоб в Центрі було проукраїнське керівництво, що вони співпрацюють зі світовими українськими організаціями, забороненими на території РФ, що вони взагалі націоналісти… і т.д. Це дійсно так. Мені особисто імпонує, що мене називають українською націоналіскою, але ж постає питання, хто ж тоді ви, керівники Центру?
Дуже прикро і неприємно. А ще більше соромно за своїх, які риють яму своїм же. Виходить з дій українських чиновників, тих хто працює на українську справу і на імідж України в Росії треба ганьбити, принижувати і викидати з роботи?
Що це за влада і взагалі чи є вона в Україні?????????
Суд відбувся, як і радили представники ДУС , все відбулось згідно чинного законодавства. Правда і справедливість перемогли.
В боротьбу включились не тільки українці Москви, а й регіонів.
Дуже вдячні за високу професійну, юридичну і кваліфіковану допомогу правникам юридичної фірми «Винник і партнери», яку очолює Сергій Винник, голова Центру української культури “Сірий клин” (Омськ).
Дякую особисто Сергію Виннику, що допомагав, радив, підтримував, переживав!
Суд закінчився. Але боротьба продовжується.
Мабуть нам Всевишній заготував місію боротись за справедливість.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

6 + 4 =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.