Украинские организации в РФ

Семен Погорілий – Куди заведуть такі реалізатори?

Spread the love

У Москві існує Культурний центр України (КЦУ), який пок-ликаний бути українським культурно-інформаційним фор-постом у Москві, Росії. Крайнє загострення російсько-україн-ських відносин піднесло питання про головний, а після зак-риття російською владою Бібліотеки української літератури – власне, єдиний повноцінний культурний осе-редок українців в столиці Росії, на рівень важливої держав-ної справи. Як справляється з такою гуманітарною місією Культурний центр?
Про непрофесіоналізм, хабарництво, корупцію в Культур-ному центрі, який підпорядкований Державному управлін-ню справами (ДУС), написано і сказано багато. Успіх у боротьбі з цими ганебними явищами залежить від досягнень в такій бо-ротьбі в самій Україні, але наразі тут похвалитися особливо нічим. Ситуація навколо центру ускладнюється нашаруван-ням проблем, пов’язаних із нинішніми проти-стояннями. Як же Культурний центр, який фактично зна-ходиться на перед-ньому краї, відповідає на сьогоднішні виклики?
За довгий час в центрі згуртувався колектив, інтереси якого далекі від національних інтересів України. Не ос-танню роль в цьому відіграла «селекція» Державного управління справами.
В результаті зрежисерованого конкурсу директором КЦУ став В. Юрченко, який до роботи в центрі був представни-ком у Києві антиукраїнської ради «українських» земляцтв у Москві.
В центрі з метою координації гуманітарної роботи серед ук-раїнців Росії функціонує відділ діаспори, яким наразі керує Вікторія Скопенко. Від початку 90-х р.р. Скопенко була акти-вісткою українського руху у Москві, Росії. Все це у минулому. Сьогодні Скопенко є провідником угодовської політики підпорядкування українських організацій інтересам російської влади. Одночасно з роботою в Центрі Скопенко є провідни-ком програми «Москва – город мира», яка зай-має чільне місце в діяльності Скопенко і для якої відповід-ним чином використовуються можливості КЦУ – концертний зал, сценічний майданчик.
На двох світлинах ансамбль з підмосковного Пушкіно «Барвінок» в двох іпостасях.
Керівник ансамблю Т. Ключнікова – активістка українського руху в Росії, керівник громадської організації «Криниця» у м. Пушкіно Московської області, учасник загальноросій-ських, міжнародних форумів українців. Все у минулому. Ко-ли стався історичний злам, пані Тетяна опинилась в анти-українському таборі. Сама вона так не вважає. Числить себе справжньою українкою, а прибічників Майдану амери-канськими запро-данцями. Революцію гідності вважає дер-жавним переворо-том, народ в Україні або обдурений, або заляканий. Знайомі мотиви. А далі участь в акціях на зра-зок “кримнаш”. Так Барвінок вибрав свій шлях.
На другій світлині Скопенко славить «Барвінок» у Культурно-му центрі України.
Звичайно, кожна людина має право на власну думку, влас-ні погляди, а от факт виступу «Барвінку» в Культурному центрі України став можливим завдяки організаторам за-ходу адміністрації центру, зокрема директору В. Юрченку, заввідділом діаспори В. Скопенко.
Для апологетів тези “культура поза політикою” – Йосип Кобзон є великий співак, але сьогодні важко уявити його виступ на українській сцені. Зрештою Барвінок міг би не переходити публічно певну межу і хай би співав.
З нагоди 25-річчя Культурного центру 23 травня 2018 р. Державне управління справами надіслало вітальний лист, в якому наголошено, що «…на Культурний центр України покладено важливе завдання з реалізації державної куль-турної політики та популяризації української культури на території Російської Федерації».
Під час концерту на почесних місцях сиділи запрошені В. Юрченком представники анти«українських земляцтв» Лях та ін., послом яких у Києві Юрченко до недавнього часу був Поряд з ними були українські дипломати, які досить часто бувають в КЦУ і займають хіба що відсторонену позицію?!
Навряд чи можна назвати таку роботу Культурного центру зразком української державної культурної політики, що від-повідає українським державним інтересам.
Хіба що прислухатися до думки української громадськості Москви і в абревіатурі КЦУ літери КЦ розкривати як кола-борантський центр.
Москва, червень 2018 р.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

12 + = 17

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.